Книги из серии "Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько"

Рауд Эно Мартинович
  • — Це ти вже перебільшуєш, — промимрив Муфтик. Але Півчеревичок завівся не на жарт. — Я ні на грам не перебільшую! — вигукнув він. — Якщо хто й перебільшує, то — Мохобородько. Чи це, по-твоєму, не перебільшення, коли до кишені беруть зміюку? Це, по-твоєму, цілком природно? Муфтик не вважав перебування змії в кишені таким уже природним, проте йому не подобалося позаочі говорити так про свого товариша. Ось чому він коротко буркнув: — Мохобородько — наш друг. — Саме…

  • Юнак простягнув кумедним чоловічкам записника, і вони написали там свої імена. — Сердечно дякую вам, — сказав молодий незнайомець, сяючи від щастя. — І ще раз перепрошую, що потурбував вас під час відпустки. Кумедні чоловічки попрямували до машини, щоб усістися і нарешті розпочати свою відпускну мандрівку. Та, на жаль, скоро вони пересвідчилися, що, виконавши прохання юнака, вони припустилися великої помилки. Тільки ступили кілька кроків, як біля них з’явився якийсь дідок. Він…

  • Півчеревичок хотів закричати, щоб застерегти Мохобородька від небезпеки. Одначе із цього нічого не вийшло. Почувався так, мовби чиїсь невидимі руки безжалісно стиснули йому горло. Жах, божевільний зробив свою справу, і з уст Півчеревичка не почулося нічого іншого — тільки ледве чутне безпомічне хрипіння. Сірий хижак потюпав до багаття. Збігла мить, і він зупинився лише за декілька кроків од вогнища. Так і є! Адже Мохобородько ще раніше казав, що живий вогонь — найкращий захист від сіроманців.…

Популярные книги

Глава 1 — Заблокируйте прорыв справа, — приказал я, увидев, как несколько особо крупных рогатых тварей уничтожили кордон из самоходных гаубиц и, выйдя на оперативный простор,…

Глава 1 Я наблюдал за мародёрами из своего укрытия, и губы невольно растянулись в хищной улыбке. Забавно, как сильно всё изменилось — ещё недавно такие, как они, вызывали…

Глава 1 Я вернулся Прекрасную пещеру, которую вполне можно было бы назвать чудом природы, если бы она не была создана демоном, огласил, я бы даже сказал, сотряс жуткий…

Глава 1 «Волга. Прима» мягко выехала за пределы Московского Кремля. Я расслабленно откинулся на спинку сиденья, радуясь, что приём наконец-то закончился. Никогда не…

Пролог В провинцию Архо мы прибыли вечером тринадцатого фэбра[1], то есть как раз в шан-рэ[2]. «Фурия», выпустив шасси, плавно приземлилась перед закрытыми воротами, но…

Глава 1 Боль пульсировала волнами, накатывая от искалеченной руки к голове и обратно. Сознание плыло, грозя окончательно ускользнуть в благословенную темноту. Я чувствовал,…

Глава 1 — Позаботьтесь обо мне, Кацураги-сан! — поклонился мне Кондо Кагари. Кондо сказал стандартную японскую фразу при знакомстве с наставником. Вся эта ситуация…

Annotation Он наклоняется и обнюхивает меня! Как зверь! Как хищник! И я замираю, повинуясь инстинктам жертвы: не шевелиться, не провоцировать. Может… Может, он уйдет?…

Глава 1 Пётр Павлович Стремянников аккуратно расправил документы на столе гостиничного номера. Солнечный свет, пробивающийся сквозь тяжёлые зелёные шторы, создавал идеальное…