Аннотация

Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа. Завжди і всюди чую її любимий приспів: — А ти самотній!. І ніщо не заглушить — я се знаю,— ніщо не заглушить тихого співу: крізь стогін хуги, крізь сміх весни, крізь регіт грому і плюскіт зливи — я все вчуваю: — Самотній!. Самотній!. Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси… Снує срібну нитку розум і золоту — серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає,— і коли до уст моїх торкається келих веселощів — я чую вже знайомий реквієм душі: — А ти самотній!. Я плачу. З мого серця теж ллється струмок в море людського горя. І хоч тепла рука моя простягнена для дружнього стиску там, де його треба, хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте… а разом з тим — я чую — встає з глибини, як вічне прокляття: — Ха-ха! Ти все ж самотній! І коли навіть біля серця мого б’ється кохаюче серце, коли дві іскри злучаються в поломінь щастя, коли здається, що сфінкс розгаданий вже,— і тоді навіть… …І тоді навіть чорним клубком котиться в грудях моїх болісний й гордий покрик: — А я… самотній!.

Отзывы

Самотній

Популярные книги

Глава 1 Боль… Человек сталкивается с ней постоянно. Иногда яркая, как пролетающий мимо спортивный автомобиль. Ты не успеваешь заметить, что это было. В сознании остаётся…

Глава 1 Черномор стоял на возвышенности, смотрел вдаль и мотал головой. Он видел, насколько спокойно Булатов направился к этой пирамиде, но ситуация всё равно совершенно…

Глава 1 Тимофея почему-то в раздевалке не оказалось. Придя туда, я обнаружил только остальных участников, которые собирались с духом и готовились морально. Внутри помещения…