Аннотация

Вони вже повечеряли — пані Антоніна і вчитель її дочки Іван Піддубний. Він встав з канапи, одсунув злегка круглий стіл з останками вечері, а вона подала йому для поцілунку руку. І він почав цілувати її не з того боку, де звичайно цілують знайомі, а в долоню і вище. Пані Антоніна не боронила, навпаки, вона одкинула назад голову і зеленкуватими сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця. Вільною рукою вона розщібувала рукав і показувала пальцем: — Тут… тут… І він ішов устами по синій жилці уверх, до білої й м’якої округлості, осяяної матовим світлом столової лампи. Раптом — т-ррах… трах-трах!. Віконна рама затремтіла, і всі шибки дико задеренчали. Вони стрепенулись і витріщеними очима уп’ялись у чорні шибки, в які лізли з саду обліплені снігом гіллячки дерев. — Хто? Що?! — Чоловік… він все бачив… І поки вони стояли у тих самих позах в безвладному очікуванні чогось лихого й непоправного, серед мертвої тиші стукнули двері, пробігло щось по сходах і в хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, зі злими очима й тремтячою бородою.

Отзывы

Поєдинок

Популярные книги

Глава 1 Получить за тролля шкатулку с золотом и еще одну с магическими кристаллами, было приятно. Тем более, что на такой бонус мы не рассчитывали и уже смирились с мыслью,…

ГЛАВА 1 Проблемы начались ближе к концу дня. Пришёл вызов от Ари. — Алекс, не понимаю, что происходит. Этот техник разорвал договор на аренду дроидов. — Что он сказал?…

Пролог Проснулся от выстрелов и криков, только начало светать. Разрозненные крики слились в многоголосый ор, лязг металла, редкие выстрелы и такое знакомое ' Аллах акбар'.…

Глава 1 Не ошибся — именно здесь оказался центральный вход в здание и над ним был навес. Вот на этот навес я и свалился, и мы вместе рухнули вниз. Через секунду придя…

Глава 1 В кабинете отца, как всегда, приятно пахло дорогим табаком и кожей. Совсем недавно он сменил кресла, и теперь я наслаждалась мягкой обивкой от лучшего мебельного…

Глава 1 Я еще раз попытался открыть глаза, но снова ничего не вышло — вот же долбаные психи, похоже они лишили меня их… Зараза, как же больно… Выходит на этот раз этим…