Подається за першодруком. Гудеріан Хайнц Вільгельм (1888–1954) — генерал-полковник німецько-фашистської армії, воєнний теоретик. На початку другої світової війни командував танковим корпусом, з жовтня 1941 р. — другою танковою армією. В грудні 1941 р. за поразку під Москвою знятий з посади і відчислений в резерв. З липня 1944 р. по березень 1945 р. — начальник Генерального штабу сухопутних військ. Взятий у полон американцями і незабаром звільнений. Пекло тріщить. Вперше надруковано в журн.…
Сталінград. Ленінград. Ростов н Д. Мелітополь. Орел. Курськ. Білгород, Харків. Київ. Кривий Ріг. Корсунь-Шевченківський. Севастополь. Тернопіль. Мінськ. Львів і багато інших. Це такі міста, що років через п'ятсот, а то й через тисячі, коли хтось про них нагадає представникові арійської раси, червоні кульки його чистопородної крові бліднішатимуть і одгвинчуватиметься гайка. Це ті міста, котрі «вже». А є ще й такі міста, як Берлін, Мюнхен, Данціг і інші, которі ще не «вже», але которі скоро будуть…
У небесному відділі кадрів заповнив анкету. Зав подивився: — Великомученик? — Дуже, — каже, — великомученик. — За Україну? — За неї, — каже, — за неньку. — В рай! Перед раєм, як водиться, санобробка. Ну, постригли, поголили. — Не голіть, — просить Остап, — вуса запорозького, бо потім, — каже, — тяжко буде національність визначити, позаяк… (згадав-таки, дякувати богові!), позаяк, — каже, — оселедець сам виліз… — Так у який вас, — питає його заврозпред, — рай? Спільний? Чи, може, хочете в…
Таких гостей не буває. Гості завжди чемні та ввічливі, але ми, бувши чемними та ввічливими ленінградськими гостями, говоритимемо про ленінградок з почуттям найщирішого захоплення, подиву і найглибшої пошани не тільки через те, що ми гості… Один із потомствених ленінградців, прекрасний поет Олександр Прокоф'єв, правда, одразу нам заявив: — Киньте, хлопці, дурниці! Які ви в чорта гості?! Ви в себе вдома! Понятно?! «Понятно» то воно «понятно», та після такої заяви ще трудніше, бо, виходить, що писатимеш…
Як узяти від тої бузини трохи цабе, там буде невеличке провалля, а в тому проваллі на дні лежить кістяний ґудзик з Ноєвих штанів. Оце й є те саме місце, де зупинився «Ноєв ковчег»… Тільки під час розшуків ні в якому разі не можна дивитися в дзеркало, бо як тільки хтось з «експедиції» подивиться, зразу ж побачить лице Хама. І тоді з ним може трапитися те, що трапилося з містером Форрестолом. Тільки летіти доведеться значно довше, ніж покійному міністрові США… І взагалі це дуже заважатиме побачити…
Глава 1 Отомстить бледной моли Скрипнула дверь, послышались быстрые шаги и шуршание листьев. И я сразу поняла — они близко! Догоняют! Сердце застучало…
Annotation "Пружина сжимается!" Так, весело смеясь, говорил Охотник Дэн, закладывая заряд в катапульту и напитывая магический снаряд своим разрушительным даром. Что было…
Глава 1 Карачаров позвонил ближе к вечеру. Всего через несколько часов с того момента, как я уехал из ресторана. После обеда мы с Полиной немного погуляли по Старому Арбату,…
Глава 1 — Внимание, нарушена герметичность внешнего корпуса! — донесся до меня женский голос. Но какой-то приглушенный, словно между мной и его источником есть какая-то…
Глава 1 Капитолийский холм, Рим — Астрал зреет, — тихий, но от того не менее зловещий голос монаха, раздаётся в полумраке. — Король Теней скоро придёт. Нужно готовить…
Глава 1 Значит, Император мертв… Не то, чтобы я не догадывался, а скорее не понимал, как и когда. Но теперь это уже окончательно известно мне, и новость, честно говоря,…
Annotation В прошлом, когда легионы ада шагали по Земле, за моей спиной стояли города и крепости. В меня верили, меня почитали. Простой мальчишка из черни, которого предали…
Глава 1 — Где я? Что происходит? Я сплю? Паника захлестнула мысли, стоило мне осознать, что вокруг нет ничего, кроме бездонной черноты. Попытался проснуться, открыть…
Глава 1 Они не атакуют. Окружили, прижав меня спиной к дорожному ограждению, но более ничего не делают — лишь продолжают стоять на своих местах, абсолютно никак не реагируя…
Глава 1 Не получилось у меня долго радоваться с виду разрываемого на части Харгада. Этот гад не продержался долго, поэтому они стали смотреть по сторонам, а там я… В общем,…
Глава 1 Кругом одни намеки Видимо, вот оно, то чувство, когда день начинается не с кофе, как выражаются на этой и подобных планетах, а с того, что встал не с той ноги.…
Глава 1 «Рыбалка» Сегодня была суббота, шестое декабря. И самым ранним утром, ещё до восхода, мы с Илоной отправились на круглосуточный каток Воробьёвых гор, недалеко…
ГЛАВА 1 – За что вы так со мной? По нежно-сиреневому атласу моего платья стекала жижа. От кислого запаха защипало в носу. От запаха… Или от слез, которые комом…
Глава 1 Андрей Алексеевич, как только толпа гостей начала стекаться на балкон, плавным движением взял меня под локоть и, не говоря ни слова, направился в сторону одной…
