— Чечако, — скачала дівчина. Чоловік, що скидався на волоцюгу у своїх дешевих штанях та благенькій вовняній куртці, розреготався, і Кіт зніяковів, сам не знаючи чому І все ж таки вона надзвичайно гарна, подумав він, коли обоє пішли. Він звернув увагу на її ходу, і йому здалося що пізнав би її й через тисячу років. — Бачили ви цього чоловіка з дівчиною? — спитав Кіта сусід. — Знаєте, хто він? Кіт похитав головою. — Чарлі Олень. Йому поталанило на Клондайку. Він…
Книги из серии "У світі пригод"
Лондон Джек-
-
Навряд чи можна було й під лупою прочитати цього листа. Та навіть якби в мене й була лупа, я не став би читати чужі листи. Я взяв аркушики і поклав їх у сірникову коробку. Все це треба віддати… У Оленки в квартирі мені сказали, що вона в інституті. Залишити квіти? Але як сказати, пояснити — від кого? Що ж робити з крихітними аркушиками? І я пішов до інституту. Сумнівна втіха — йти незнайомим містом, тримаючи в руці букет чужих квітів, розпитуючи перехожих, як краще пройти до Педагогічного інституту,…
-
1957 Збірка У Світі пригод 1958 Бєляєв О. Зірка Кец Бердник О., Бедзик Ю. Людина без серця. Верн Ж. Незвичайні пригоди експедиції Барсака 1959 Бердник О. Привид іде по землі Савченко В. Чорні зорі 1960 Бедзик Ю. Вогонь на вершині Комо 1961 Ардаматський В. Я 11-17... Бердник О. Марсіанські зайці Вигодська Е. Небезпечний утікач Владко В. Аргонавти Всесвіту Дюїно М. Шукачі фараонів …
-
— А яка друга? — спитав мисливець, наминаючи м'ясо далі й, очевидно, мало цікавлячись розмовою. — Друга — в тому, що я не певен, чи піде вона за мене. Пустуха вродлива і знає це. Хлопче, немає стрункішого дерева на оцих горбах, немає ніжнішого подиху вітерця, і ти ніколи не бачив лані, яка скакала б так легко. Якби на цьому кінець, про неї усі співали б пісні. Але вона не позбавлена вад, повз які неможливо пройти, й іноді я присягаюся собі не ходити більше на озеро. —І все ж таки ти щоразу повертаєшся.…
-
— Справді? — зрадів Федя. — От здорово! А я ж, Всеволоде Петровичу, іспанську мову знаю. — Невже? Звідки? — здивувався вожатий. — Мене мама ще змалку вчила говорити по-іспанському. Вона в “Інтуристі” працює перекладачем… — Чудово! Будеш у нас за перекладача. Збирайся мерщій і заходь до мене в намет. Призначаю тебе метеорологом нашої групи екскурсантів, візьмеш барометр. — Єсть взяти барометр! — жваво, поморському відрапортував Кудряш. — Молодець, умієш правильно відповідати, — вожатий потріпав…
-
— Так, так, пам’ятаємо, не турбуйся. Він уже зібрався йти, але спинився. — Чорт! Я й забув про головне… Тут повинен десь бути список інших агентств. Знайшовши потрібне і відшукавши адресу агентства С, він наказав: — Плащі киньте в кутку. Хай їх тут знайдуть. Головне — щоб їх не побачили більше на нас Зустрінемось самі знаєте де… Пішли! Решту мішків з золотом і сріблом перенесли в візок. — Все. Не баріться ж! — гукнув ватажок. І поки за його провожатими замикалися двері і спускалися…
-
— Пане офіцер, сховайтеся сюди. Дементьєв на мить завмер, але зразу ж слухняно звернув до воріт. Біля кам'яної стіни стояли два солдати. Один з них виструнчився перед Дементьєвим і боязко, ніби пробачаючись, сказав: — Повітряну тривогу ще не відмінили. Дементьєв засміявся: — Я бачу, у вас тут все, як по нотах. А у нас… там… — Дементьєв повів плечем, і солдат зрозумів, що офіцер говорить про фронт, — такого зразкового порядку нема. Прилітають і шпурляють на нас бомби…
-
Звичайно, я не скажу, що людина — хай навіть найкращий плавець, — опинившись у морі далеко від берега, посеред Атлантичного океану, наприклад, або посеред Ла-Маншу, може доплисти до суходолу. В цьому їй не пощастить. Але є інші можливості врятуватись. Можна доплисти до човна, якоїсь дошки, ящика або порожньої бочки. І є дуже багато випадків, коли рятуються саме в такий простий спосіб. Крім того, на місце катастрофи може прибути інший корабель, і доброму плавцеві треба тільки протриматись на…
-
На рівнині сани зупинилися. Володар подумав: це тому, що набралося забагато пасажирів, і кількома ляпасами зігнав з саней своїх підданців. Я стежив, котрий саме ведмідь діставав ляпаса від Марципана. Того і я хапав за вухо, брав нагайку і добре нею шмагав. Коли ведмідь смирнів, я одягав йому на шию упряж, у яку звичайно впрягають собак. Так мені вдалося впрягти у сани вісьмох чудових ведмедів. Я плигнув на сани, ляснув батогом, і вісімка вихором помчала нас льодовим полем. Король від радості аж…
-
Вони повернулися до замка. У вітальні височів химерний кам’яний змій. — Тепер ти зрозумів, мій хлопчику, — вів далі старий, — чому я такий недовірливий. Власники нафти й автомобільних заводів здогадуються про мій винахід. Виробництво двигунів може їх розорити вщент. А діють нафтові королі швидко й рішуче. Інженер Буру відкрив спосіб легко знаходити нафту — Вандергольд оточив інженера своїми людьми. Нещасного забито в його ж автомобілі, а вбивця зник. Дізель, винахідник двигуна, що…
-
З вуст Марко мало не зірвався глузливий сміх, але, побачивши радісне обличчя Джованні, він стримався. Налігши на весла, друзі вивели човна на чисту воду і спинилися посеред ставка. Марко впивався тишею. На вулицях Венеції, на каналах і площах, біля причалів, де швартувались кораблі, завжди стояв гамір, — і тому в місті Марко здавалося, що дні пролітають, як зграя птахів. У Венеції його серце не знало спокою. Але тут, серед друзів, він відчував, як напруження покидає його. Марко міг розповісти їм…
-
А в ілюмінаторах синіло море. «Днепр» ішов швидко, і було чути, як за бортом струмує вода Говорити не хотілося. Зчепивши пальці на потилиці, Нечай лежав і думав про Ганнусю, з якою не встиг попрощатися, і про те, що невдовзі знову побачить Одесу, в якій народився і виріс. Там, в Одесі, були його сестричка і мати. — Семене, чого ти мовчиш? — Кость Арабаджі повернувся до Шкляра. — Краще б заспівав. — Щось не хочеться, — Сеня-Сенечка зітхнув. — А ти через не можу.…
-
А треба сказати, що інструмент, яким виконувалися різьбярські роботи, був дуже примітивний: саморобний ніж, нагострений на камені. У Берліні я показав трон вождя, танцювальні маски, статуетки і фігурки-фетиші на виставці, і вони викликали великий інтерес. Я завжди найбільше любив ловити малят тварин. Взагалі тварини звикали до мене напрочуд швидко — не тільки шимпанзе, а й інші, часом дуже дикі звірі. Це видно було навіть на собаках. Коли я наближався до негритянського селища, мене перш за все…
-
Чімі помітив, що одна викинута крижина ворушиться, немов жива. Чімі посилено заморгав: крижина пересувалася з місця на місце. «Що ж це таке? Ні, це просто здається, ніби крижина ворушиться, а все тому, що у мене наморочиться голова і мерехтить в очах». Чімі відганяв думку, що ведмідь повернеться додому. Він так злякався каменя, що, мабуть, і досі оглядається. А втім, у звірів, як і в людей, також різні характери бувають. «Тільки ні, це крижина, а не умка. Її викинуло хвилею на мокрі камені, от вона…
-
Йдемо. Тиша, тільки хвилі шелестять вздовж бортів, щогла поскрипує, а берег віддаляється, тане за кормою. Погода свіжішає, білячки пішли по хвилях, звідкись прилетіли буревісники, вітерець став міцнішати. Працює, свистить у снастях справжній морський, солоний вітер. Ось і останній маяк лишився позаду, берегів як не було, тільки море навкруги; куди не глянеш — скрізь море. Я проклав курс, здав командування Лому, постояв ще хвилинку на палубі й пішов униз, в каюту, подрімати годинку-другу перед вахтою.…
-
3. До табору оленеїдів С онце ще не вийшло з-за обрію, коли Авасін розбуркав свого приятеля. Мері вже поставила для них на стіл велику сковороду смаженої риби й чайник. Хлопці похапцем проковтнули сніданок, схопили свої рюкзаки й помчали до озера — туди, де в імлистому передсвітанні бовваніли на піску рівненько вишикуване каное. Чіпевеї вантажили на свої човни торби з борошном, в'яленим м'ясом і рибою — дарунками від племені крі. За кілька ярдів од них, навколо вузького сімнадцятифутового…
-
— Кажи, що хочеш, а воно таки служить мені, — нарешті зронив Бандала. — Човен — це як сідло на коні, а море — як кінь, а я його пан, і ніхто не заборонить його осідлати, коли мені забагнеться. Це я можу зробити без тебе. А ось ти без мене — ні. — А чом ні? — спалахнув Тікірі. Слова про торбу з кістками таки справді не йшли йому з голови. — Гадаєш, це мені не до снаги?! Авжеж, Бандала був саме такої думки, але побачивши, як сердито насупилося приятелеве чоло, вирішив перевести…
-
Кріпс чекав, що побачить старенького згорбленого дідуся, з тремтячими руками й хрипким голосом, з незграбною втомленою ходою і виряченими очима. Коли ж до нього завітала ця людина, директор подумав: «Невже це і є професор Теодор Загорський?» Та хіба ж можна не вірити словам міс Кердж? Перш ніж запросити гостя до Кріпса, секретарка доповіла шефові, що на його прохання прибув відомий професор фізики. Професор Теодор Загорський, мабуть, також здивувався, коли йому зателефонували від Кріпса. Тепер…
Популярные книги
Глава 1 — Как же скучно… — выдохнул один из учеников, и откинулся на спинку стула. — Что делать, Ром? Я уже не знаю, чем себя занять. — Просто молчи! Вот сиди на этом…
Пролог 1552 год, 2 июля, Тула Вспышка боли. И темнота. Невесомость и какая-то удушливость… Мгновение. И что-то вынудило Андрея открыть глаза, а также рефлекторно…
Annotation Всю свою жизнь я посвятил изучению целительского мастерства, стал лучшим, самым сильным лекарем в своем мире... Но брат почему-то решил, что я буду претендовать…
Глава 1 Мужчина был красив. Необычной красотой. Драконьей. Сияние парящего над нашими головами магического огонька подсвечивало серебром короткие пряди волос, тенями играло…
Annotation «Павел Чехов. Адвокат, некромант и просто хороший человек. На страже ваших интересов до гроба... и после. Смерть клиента - не препятствие защите его интересов!…
Глава 1 — Мистер Гарсия, это специальный агент ФБР Мэллоун, — голос, усиленный мегафоном, звенел в голове. — Нам надо поговорить. Возьмите трубку. И тут же мерзко и…
Глава 1 Крупная рыба * * * Уже давно стемнело, а группа всё равно продолжала идти вперёд. Несмотря на то, что скорость передвижения упала, а все основательно…
Annotation Так, вроде определились. Я знаю чего и кого хочу. Маршрут построен, зеленый свет дан – понеслась. Но это ж я. И дорога оказалась кривая, и темные силы веют…
Глава 1 На первом рубеже — Осипов! — тяжко вздохнул я, опознав в солдате бойца второй роты. Несмотря на то, что рядовой был грязным, поросшим щетиной, в каких-то…
Глава 1 Где-то в Многомерной Вселенной Первая Крепость Охотников Яркая вспышка портала озарила окрестности. Её мощь внушала уважение и поток энергии ударил…
Пролог Четвёртый и восьмой имперские легионы были на марше, когда посланные вперёд дозорные разъезды сообщили о ситуации вокруг города. Корпугар принимал пополнение. Длинной…
Пролог Алексия уже который день работала в кабинете своего отца, по сути, оккупировав его. А как иначе если он уже несколько дней занят тем, что участвует в собраниях…
Annotation Второй этап. Война Марионеток. Земля получила понятную цель, но путь к ней окажется весьма тернистым. Объединение или раскол? Победа или забвение? Егерю придётся…
Глава 1 Сложно было наблюдать сразу за всем полем боя, но мне не хотелось пропустить ни единой детали схватки. Всё же в этот раз появились интересные и сильные противники.…