Книги из серии "Твори в п`яти томах"

Вильде Ирина

Сестри Річинські. (Книга перша)

Вильде Ирина

Твори в п`яти томах #1

Проза: проза прочее.

0

1

Орест Білинський існував як ідея, як ненормальна, нездорова надія. Треба було змарнувати молодість, родити дітей і зносити пестощі Аркадія, бо десь там, у минулому, яке, дивним чином перенесене в часі, згодом опинилося попереду Олени і вже існувало в майбутньому, там був він, Орест Білинський. Олена залюбки оповідала про часи й обставини, зв'язані з Орестом Білинським, але про нього самого майже не згадувала. Від особи Ореста Білинського падала позолоть на час і місце її ранньої молодості, й Олена…
Сестри Річинські. (Книга друга. Частина перша)

Вільде Ірина

Твори в п`яти томах #2

Проза: проза прочее.

0

14

Що ж, з часом Катерина наведе порядок і в цій справі, а поки, якщо виникне така необхідність, виправдає його простацькі навики, як захоплення фольклором. Вийде модно і… весело! Добре усвідомлювала, що відтепер компрометація доктора Безбородька буде подвійною компрометацією докторової Безбородькової, уродженої Річинської. — Але що ти гадаєш? Я міг облизуватися тільки в думках, бо я був пан, а пани не їдять фасольки з часником… Ха… ха… ха… Ти розумієш, що трагедія була в тому, що я потім…
Сестри Річинські. (Книга друга. Частина друга)

Вільде Ірина

Твори в п`яти томах #3

Проза: проза прочее.

0

18

Не видавалися б вони йому такими підлими, коли б раніше коли-небудь проявляли своє обурення, коли б не погоджувались з ним, вигукували, сперечалися, протестували чого-небудь, а так усе здавалось миром… Аж раптом — така змова проти свого довголітнього душпастиря. Ех, забув отець Сидір передати через їхнього парламентера, що йому, парохові Вільхівців, не йдеться про грошовий видаток у цьому випадку, а про стабільність раз прийнятого порядку. Що за тупі голови! Слухайте, ви, баранячі голови: часто,…
Повнолітні діти

Вільде Ірина

Твори в п`яти томах #4

Проза: проза прочее.

0

26

Вечір уже закидає свої сіті над землею і чути десь зітхання вмираючого дня. Пахне солом'яним димом по селу і парою готовлених вечер. Чути бренькіт дзвіночків худоби, що повертає з поля, і м'який відгомін босих ніг по битих стежках. Людські переклики і черговий гавкіт псів нагадують, що робітники вже вернулися з поля. Значить, вечір таки надобре розпаношується по землі. Дарка йде дорогою, що веде до сусіднього села, і думає: «Мушу відтепер більше, як досі, любити небо й траву… Бо вони будуть моїм…
Оповідання та повісті, окрушини

Вільде Ірина

Твори в п`яти томах #5

Проза: проза прочее.

0

11

«Він не запримітив мене, і я не могла навіть затримати його», — сказала тихенько Уляна… Я подумала тільки собі, що тих двох ледве хто стримає уже в їх розгоні. Уляні сказала я ніби жартома: «Забагато волі даєте Юрі — може ще до якої катастрофи прийти тут, у цих горах…» Вона не відповіла нічого. Того дня увечері пробувала я вплинути на Нору: «Облиште свою гру з Юрієм, Норо… з огляду на нашу «маленьку господиню». «Чого ви хочете? Хочете, щоб той, хто має такі здорові ноги, як Юра,…