Перш ніж закінчити свою передмову, мушу сказати кілька слів про молодого чоловіка, який наважився написати цю книгу. Той юнак відвідував забагато семінарів з літературної творчості і надто призвичаївся до ідей, які ці семінари пропагували: письменник пише для інших, а не для себе; мова важливіша, ніж сюжет; невизначеність краща за простоту і зрозумілість, бо вони зазвичай є ознакою недалекого письменника-букваліста. В результаті я геть не здивувався з того, що в дебютній появі Роланда побачив величезну…
Книги из серии "Темна вежа"
Кінг Стівен-
-
Перш ніж закінчити свою передмову, мушу сказати кілька слів про молодого чоловіка, який наважився написати цю книгу. Той юнак відвідував забагато семінарів з літературної творчості і надто призвичаївся до ідей, які ці семінари пропагували: письменник пише для інших, а не для себе; мова важливіша, ніж сюжет; невизначеність краща за простоту і зрозумілість, бо вони зазвичай є ознакою недалекого письменника-букваліста. В результаті я геть не здивувався з того, що в дебютній появі Роланда побачив величезну…
-
— Ну як? — знову спитав він. І цього разу, підвівши голову, вона розсміялася йому в лице. — Роланде, ця стара кобура зручна як не знаю що. То як, мені стріляти, чи ми так і будемо сидіти та слухати каркання он тих ворон? Він відчув, як під шкіру гострими пальчиками прокрадається напруга, і подумав, що у такі миті під непривітною, грубуватою маскою Корта, мабуть, виникало те саме відчуття. Він хотів, аби вона показала майстерність… він потребував цього. Але якби виказав, наскільки сильно він…
-
На той час Едді з Сюзанною вже перестали бути бранцями в світі Роланда. Закохані, вони невдовзі самі стануть стрільцями, тож тепер з головою поринають у пригоди й з доброї волі простують за Роландом Шляхом Променя. У велемовному кружалі неподалік Порталу Ведмедя час відновлює звичний плин, герої знаходять розв’язання для парадоксу і видобувають на світ справжнього третього. Джейк, Едді, Сюзанна й Роланд здійснюють небезпечний обряд, упродовж якого поводяться гідно й пам’ятають лиця своїх батьків,…
-
— Поганою ідеєю було прийти сюди, щоб обробляти це поле, — сказав Тіан. — До біса гороскоп, Енді. Чому ти прийшов? Либонь, усмішка Енді не могла згаснути (зрештою, він же був лише роботом (останнім у Кальї Брин Стерджис і взагалі на багато миль і коліс довкруги), але Тіанові здалося, що вона таки зблякла. Робот нагадував фігурку дорослого з патичків, яку могла б намалювати дитина: неймовірно високий і худий. Руки й ноги в нього були сріблясті, голова — діжка з іржостійкої сталі з електричними очима.…
-
Хлопець усівся поруч з ним в Каллагенове крісло-гойдалку. Він залишався одягненим і не зняв з себе саморобної кобури. Там містився «рюгер», який Джейк вкрав у свого батька того дня, коли втік з дому. Сьогодні від нього відгонило… ні, не кров’ю. Поки що ні. Мастилом? Едді криво посміхнувся. Мало в цьому гумору. — Не можеш заснути, Джейку? — Ейку, Ейку, — погодився Юк і розпластався на дошках підлоги біля ніг у Джейка, поклавши морду між лапами. — Ні, не можу перестати думати про Сюзанну, — відповів…
-
— Іди, Джейку! Від цього крику чоловіки й жінки в «Діксі-Піґ», ниці люди, поневолені k"oldpadda чи ні, неспокійно забурмотіли. За звичайних умов їх цілком можна було б зрозуміти — адже з рота Каллагена лунав голос, що Каллагену не належав. — У тебе є один-єдиний шанс, і ти мусиш ним скористатися! Знайди її! Як твій дін, я наказую тобі! Зачувши, як Каллаген говорить голосом Роланда, Джейк широко розплющив очі й розтулив рота. Вражений, він роззирнувся навколо. За секунду до того, як…
-
Сюзанна ледь помітно всміхнулася і нічого не відповіла. Бікс повернувся до Роланда. — Гадаю, ви йдете з Лада. Я чув про Лад і про те, що з ним сталося. Колись то було дивовижне місто, так, було. Я застав там початок руйнування і дивних змін, та все одно місто було прекрасне. Вони вчотирьох обмінялися поглядами ан-тет, тією особливою телепатією, що об’єднувала їх усіх. Той погляд був темний від шюм — у мові Серединного світу це стародавнє слово означало сором, але заразом і скорботу. — Що…
Популярные книги
Пролог Старый Бирюк из-под насупленных бровей зыркнул на Леху с побратимом. Обряд Призыва — долгожданный переход из юнцов в мужчины — уж руку дней, как прошел. А их (лучших…
Глава 1 Кругом одни намеки Видимо, вот оно, то чувство, когда день начинается не с кофе, как выражаются на этой и подобных планетах, а с того, что встал не с той ноги.…
Глава 1 Минутка драконоборчества С разломами важно не терять времени. Вот и мы не теряли, пока новости гудели о нападении на гостя из Иллиона во время приёма у герцога…
Глава 1 Земли Меньшиковых Сибирь Центральная часть Генерал-майор Павел Иванович Морозов ловко выпрыгнул из бронированной «Росомахи», что остановилась…
Глава 1 Гора Погода в этом мире оказалась куда изменчивее, чем я мог себе представить. Только мы вышли из пещеры и принялись восходить на гору, как тучи снова собрались…
Глава 1 — Вы слышали адмирала! — рявкнул парень, — Приступаем! На поляне появился огромный сияющий разными узорами ярко-жёлтый круг, в котором начали появляться военные…
Глава 1 Анастасия Шелестова развернулась и ушла. А я стоял глядя ей вслед с хищной улыбкой. — Двуногий, ты чего застыл как соляной столб? — Фырк нервно топтался на моем…
Глава 1 Давно я так не выматывался. Рокси оказалась очень страстной, ненасытной, изобретательной любовницей. Красноволосая девушка будто пыталась наверстать упущенное…
Глава 1 Пётр Павлович Стремянников аккуратно расправил документы на столе гостиничного номера. Солнечный свет, пробивающийся сквозь тяжёлые зелёные шторы, создавал идеальное…
Глава 1 — Амал, Данзан! — встревоженный Великий обратился к двум архимагам, — Быстро проверить, что там стряслось и доложить мне! — Есть! — они тут же повернули лошадей…
Глава 1 Пользователь, внимание! Рядом с вами находится высший бог! Когда я увидел это оповещение, то дрожь пробрала меня даже через плетение чистого разума. Мне…
Annotation Приключения Андрея Прохорова продолжаются. Завершив в 1557 году блистательный и, в целом, импровизированный поход в земли Великой Порты он вновь отправляется…
Annotation Рубеж оказался совсем не таким, как должен быть. Мало того, что вместо солдат непонятный сброд со всей империи, так ещё и местные офицеры поголовно со странностями.…
Алексей Иванович Кулаков Александр Агренев. Трилогия Алексей Иванович Кулаков На границе тучи ходят хмуро... Александр Агренев -1 …