Книги из серии "Спадок"

Паолини Кристофер
  • Низькі дахи міцних дерев’яних будинків було вкрито соломою або дранкою. Над ними вився дим, сповняючи повітря дивним запахом затишку. Оселі мали широкі ґанки, де мешканці, як правило, збиралися для розмов чи укладання торгових угод. Де-не-де світилися віконця, в яких горіла свічка або лампа. У вечірньому повітрі Ерагон уже здалеку почув спокійний гомін чоловіків та вигуки жінок, що квапили їх додому. Парубок рушив поміж будинками до крамниці м’ясника. Над великою присадкуватою будівлею здіймалися…

  • — Ти ж не станеш їх переслідувати? — з ледь прихованою надією спитав він. — Адже це зовсім безглузда затія. Ельфійка пильно глянула на хлопця. Було видно, що вона жодної миті не вагалася перед тим, як прийняти рішення. — Це для тебе… зовсім безглузда, — вигукнула дівчина й зникла в підземеллі. Сумно зітхнувши, Ерагон повернувся назад до Аджихада й присів навпочіпки біля тіла ватажка. Це була важка втрата: Аджихад мертвий, а Мертаг зник. Так, його друг Мертаг, син одного з клятвопорушників —…

  • — Яка гидота! — тихо мовив Роран. — Ти забув сказати, що ці мандрівні торгівці тілами, ці кровожерливі, схиблені недоумки-жерці, окрім усього, ще й канібали. — Ну, не зовсім. Адже вони не їдять м'яса. Коли всі нарешті напилися крові, послушники знову посадили Верховного священика на ноші й перев'язали його плечі шматками білої тканини, що миттю вкрилася кривавими плямами. Здавалось, рани не завдали Верховному священику жодної шкоди, бо створіння без кінцівок розвернулося до своїх послідовників…

  • Той маг, який захищав ворожих воїнів, мав бути могутній і досвідчений. Принаймні саме так здалося Ерагону. «Невже Мертаг? — подумав він.— А якщо це дійсно він, то навіщо йому й Торнаку захищати Белатону? Хіба Галбаторікс зацікавлений у тому, щоб контролювати його міста?» Але міркувати було ніколи. Ерагон кинувся вперед і одним ударом Брізінгра зітнув голови відразу кільком ворогам, ніби скосив стигле колосся пшениці. Ще одного солдата він розрубав навпіл з такою легкістю, немовби його кольчуга…

  • Той маг, який захищав ворожих воїнів, мав бути могутній і досвідчений. Принаймні саме так здалося Ерагону. «Невже Мертаг? — подумав він.— А якщо це дійсно він, то навіщо йому й Торнаку захищати Белатону? Хіба Галбаторікс зацікавлений у тому, щоб контролювати його міста?» Але міркувати було ніколи. Ерагон кинувся вперед і одним ударом Брізінгра зітнув голови відразу кільком ворогам, ніби скосив стигле колосся пшениці. Ще одного солдата він розрубав навпіл з такою легкістю, немовби його кольчуга…

Популярные книги

Глава 1 Столица Хорланд. Императорский дворец. Приёмная императора. Император Аратана восседал за массивным столом из тёмного дерева, инкрустированным золотыми узорами…

Глава 1 Анастасия Шелестова развернулась и ушла. А я стоял глядя ей вслед с хищной улыбкой. — Двуногий, ты чего застыл как соляной столб? — Фырк нервно топтался на моем…

Глава 1 — Либо так, либо никак, — отрезал я. — Понимаю, ты горячий человек, вы вообще горячий народ со своим темпераментом. И вся эта ситуация сложилась из-за того, что…

Пролог И Глава 1 Пролог Огромная империя, раскинувшаяся на семи часовых поясах, пронизанная мириадами нитей железных и автомобильных дорог, телефонными и телеграфными…

Глава 1 — Говорите по одному! — прикрикнул я на гомонящую толпу бугровских. — А лучше не так: быстро выберите троих представителей и за мной! В сопровождении Михаила…

Глава 1 Где-то в горах Тибета Мастер Гу Цьян заканчивал последние приготовления для Ритуала Воплощения, а из головы у него не выходила встреча с Охотником. …

Глава 1 Вороний конец Это даже интересно. Я сейчас о том, как пройдет наш бой. Эдуард — Мастер первого ранга, противник достаточно сильный. Нет, лукавлю — чертовски…