* * * Ми вже згадували тут і про Музей-квартиру Шерлока Холмса на Бейкер-стріт, і про тисячі листів, які щороку надходять до цього музею, а принагідно згадаймо і про лондонські сувенірні крамнички, де турист може купити собі на пам’ять Холмсову люльку, мисливський кашкет великого детектива або старомодну колоду гральних карт із Холмсовим силуетом на «сорочці»... Але все це — пізніше. А за життя автора... Надамо слово відомому чеському письменнику-сатирику Карелу Чапеку, який відвідав Лондон…
Книги из серии "Пригоди Шерлока Холмса"
Дойл Артур Конан-
-
По якомусь часі Х’юґо залишив своїх гостей із наміром однести полонянці їсти й пити, — а може, на думці в нього було й щось гірше, — але побачив, що клітка спорожніла й пташка випурхнула на волю. І тоді в душу його вселився диявол, бо він збіг сходами до зали, скочив на стіл, розкидав пляшки й тарілки і привселюдно заприсягся віддати своє тіло й душу силам зла, аби лиш наздогнати дівчину. І поки його товариші дивилися, як він сатаніє, один із них — найпідступніший або, може, найхмільніший, — вигукнув,…
-
— Але навіщо? — На це в мене важливі причини, любий мій Ватсоне. Я хочу, щоб дехто думав, ніби я там, хоч насправді я тут. — То ви гадаєте, що за помешканням стежать? — Я знаю, що за ним стежать. — Хто? — Мої давні вороги, Ватсоне. Ота весела компанія, проводир якої лежить на дні Райхенбахського водоспаду. Як ви пам’ятаєте, вони — і тільки вони — знали, що я досі живий. Вони вірили, що рано чи пізно я повернуся до свого помешкання, постійно стежили за ним і сьогодні побачили, що я приїхав.…
-
— Чому ж? — Бо я завжди дотримую свого слова. Після першого листа я пообіцяв, що ніколи не розшукуватиму його. — Ви гадаєте, що за ним стоїть хтось інший? — Я знаю це. — Той професор, що про нього ви згадували? — Саме він. Інспектор Мак-Дональд усміхнувсь і підморгнув, позирнувши в мій бік. — Скажу не криючись, містере Холмсе: у нас у Скотленд-Ярді вважають, що ви даремно гострите зуби на цього професора. Я зібрав про нього деякі відомості. Він має славу шанованої, вченої й талановитої…
Популярные книги
Глава 1 Вопрос про охрану представителя рода Цинь у меня возник не просто так. До взрыва горы я намеревался воспользоваться их поддержкой, а теперь, если их нет на борту,…
Глава 1 — Мистер Гарсия, это специальный агент ФБР Мэллоун, — голос, усиленный мегафоном, звенел в голове. — Нам надо поговорить. Возьмите трубку. И тут же мерзко и…
Глава 1 Виллсон в панике носился по дому. Он хаотично хватал вещи, запихивал их в сумку, и как только заполнялась одна, хватал следующую. — Ой, да перекусите! Вкусно…
Глава 1 Тёплый осенний ветер гнал по широким дорожкам опавшую листву, помогая дворникам и развлекая гуляющую в парке детвору. Мальчишки и девчонки лет пяти с радостными…
Глава 1 Алиса прихватила с собой костюм для своего ненаглядного брата — меня. Так что перед тем, как покинуть блок Резановых в больнице, я отправился переодеваться. Григорий…
Глава 1 — Лялька, у нас будет скоро Егорушка, наследник твой. Я аж дар речи потерял. Сердце забилось часто-часто, в голове промелькнула тысяча мыслей сразу. Наследник?…
Глава 1 Багровый дворец, Нема Зела стоит у окна, неподвижная, будто высеченная из камня. Голые бронзовые плечи блестят на солнце. За стеклом горит багровое небо,…
Глава 1 — Знаешь, конфетка… — голос небритого громилы под стать его жуткой внешности, такой же грубый и тяжелый, — ты, похоже, как-то неправильно поняла ситуацию… Он…
Глава 1 Глава 1 Я активировал комлинк ещё до того, как Кетрин договорила. Но, ещё раньше, чем я успел выйти на связь с капитаном, корабль внезапно резко кинуло…
Глава 1 Перепалка между военными закончилась только тогда, когда в зал вкатили подносы с бутербродами и свежим кофе. Все присутствующие взяли негласную паузу и даже немного…
Газлайтер. Том 23 Глава 1 Невский замок, Невинск Олежек лежит в своей кроватке, греется в уютных одеяльцах и делает самое важное в жизни младенца…
Глава 1 Copyright © Распопов Д. В. Данная книга является художественным произведением, не пропагандирует и не призывает к употреблению наркотиков, алкоголя, сигарет,…
Глава 1 Я наблюдал за мародёрами из своего укрытия, и губы невольно растянулись в хищной улыбке. Забавно, как сильно всё изменилось — ещё недавно такие, как они, вызывали…
Глава 1 В четверг вечером я погрузил все свои вещи в машину Нарышкина, мы попрощались с дедом и двинули в «Китеж». Несмотря на то, что это был последний официальный день…