— Жартам у космосі не місце, — сухо відрубав Керн, згортаючи гумові тяжі. — В їхньому становищі цілком могли опинитися і ми. Мері Стрем знизала плечима і пропустила начальника вперед. Рубка керування «Просперіті» була схожа на кабіну радянського корабля, тільки пульт стояв не спереду перед кріслами, а, поділений на дві частини, займав бічні стіни, передня стіна була суцільним вікном, у якому виднівся зоряний розсип. Виразно відчувалося, які зорі ближче, які далі. Знайомі сузір'я здавались…
Книги из серии "Наукова фантастика"
Казанцев Александр Петрович-
-
На дверях, на тому місці, де звичайно висить табличка з прізвищем мешканців і цифрами — кому скільки разів дзвонити, білів великий квадратний шматок грубого картону. На ньому в яскраво-червоному плащі з хрестом красувався вусатий мушкетер. Шпага його вказувала на кнопку дзвоника. П’ятнадцять років тому, коли третьокласник Льоня Серьогін вперше побачив ці двері, поруч з мушкетером був напис: “Тут живе твій брат і друг — д’Артаньян де Тарасюк”. Серьогін обтрусив з пальта сніг, намацав у кишені…
-
Я розгублено дивився на неї, забувши про плівку, приклеєну до моїх окулярів. І тільки вийшовши з лабораторії, згадав про неї. Можливо, прихильне ставлення Люди залежало лише від цієї плівки? Хтозна… Я сумно зітхнув. Ні, про таке не хотілося й думати! Одне слово, випадок з Людою не переконав мене. І я згадав: інженер районного житлоуправління! Ось де все буде ясно. Справа в тому, що в квартирі, де я жив, протікав дах. І від цього на стелі ввесь час з’являлися руді плями. Скільки не прохали жильці…
-
Нарешті труснуло. На ходовому екрані промайнули вогняні струмені вихлопів. Обидва відчули, як їх притиснуло до ременів: ракета гальмувалася. Автомати знову і знову вмикали гальмівні двигуни, перекладали газові рулі, стрілка лічильника прискорення котилася вправо, а похмуре, похоронне виття радіометрів усе не змовкало. В багряному тремтливому світлі обличчя космонавтів здавалися залитими кров’ю. Сенцов зціпив зуби, величезним зусиллям волі примусив себе засунути руки в кишені комбінезона — так важко…
-
Бог довго слухав докази обох сторін, але так і не зміг вирішити, чий же проект кращий. День хилився до кінця, голова у Бога розламувалася від численних інтегралів, діаграм, формул і всяких там мудрих речей, що їх тикали йому під ніс, добравши смаку, янголи-фізики-теоретики. І Бог прийняв ухвалу, яку одразу ж про себе назвав соломоновою. — Ось що, крилаті, — мовив він, — є компромісна пропозиція. Хай буде світло і тим, і іншим водночас. — Як то? — не збагнули янголи. — Це ж теорії, що виключають…
-
Книжкові чари попливли від Зігфріда. Він підвів голову. Двері були відчинені. Біля письмового столу стояв, трохи нахилившись уперед, Альберт. Велика чорна куля з трьома червоними вогниками насаджена на монтажну колонку. — Я бачу інженера Зігфріда Лора. Прийом. — Зігфрід міг роздивитися до найменших подробиць Альбертову постать, відчуваючи, як шарудять шини його опорного візка й ритмічно, немов стінний годинник, клацає координаційний пристрій. Інженер поступово усвідомлював, що скоїлося: Альберт,…
-
Тобі вони здалися б ненормальними, безглуздими, як сама машина і мозок, на кшталт якого її зроблено. Але що таке норма? Ти чи Ейнштейн? Твій знаменитий Краузе чи Бетховен? Що таке норма для людського мозку? Може, відповіси? Він перевів на Конрада свої темні недобрі очі. — А колись же й ти був добрячим інженером. Пам'ятаєш, як ти досліджував струми взаємодії? Конрад скривився. — Але ти завжди був неабияким негідником і тебе тягло до всілякого паскудства. Цікаво було б зазирнути до твоїх чарунок…
-
Під ними височіла величезна будівля з блискучим еліпсом посадочного майданчика на дахові. Тим часом незнайомець почав натхнено декламувати співучим голосом: — “І возніс мене на гору велику й високу… І показав мені місто велике, святий Ієрусалим. Місто те богом дароване й благословенне; сяє воно, мов яспис — самоцвіт найкоштовніший; прозоре, мов кришталь… Оточене воно муром великим та високим, і в мурі тім — дванадцять брам, і на них — дванадцять янголів. А дванадцять брам — то дванадцять перлів.…
-
— Саме тому я міг би запропонувати зараз не відводити на гіпотезу Гона жодної комірки пам’яті Щехса. його гіпотеза про загадкову, надтаемничу реакцію на поверхні Б-62 1602 обгрунтована ще менше, ніж наша. Ймовірність виявлення нової реакції на Б-62 1602 у декілька разів менша, ніж ймовірність виявлення життя на одній з її планет. Але я не пропоную використовувати Щехса тільки для наших досліджень. Одну п’яту частину комірок пам’яті наша група може відвести групі Гона. Все ж таки вірогідність відкриття…
Популярные книги
Глава 1 Эхо кровавого прошлого… — Ты не представляешь, как я рад тебя видеть, гнилая ты потаскуха… Нарастающие возгласы моментально стихли и большинство демонов с…
Глава 1 Боль… Человек сталкивается с ней постоянно. Иногда яркая, как пролетающий мимо спортивный автомобиль. Ты не успеваешь заметить, что это было. В сознании остаётся…
Пролог — Владимир Павлович, не помешаю? — Тяжелая резная дверь из мореного дуба слегка приоткрылась, и из-за нее вопросительно выглянул посетитель, ожидая, когда ему позволят…
Глава 1 Тот, кто не пробовал, не поймет мою любовь к мотоциклам. К скорости и опасности, от которых захватывает дух, а кровь бурлит от впрыснутого адреналина. Чуть меньше…
Часть XI . Под куполом Глава 1 Безумный бог проник в тело Лисова и теперь изучающе смотрел на меня, как полусумасшедший учёный на неведомую зверушку, словно пытался…
Глава 1 Мгновенно разгоняю четыре снарядика до скоростей, когда металл начинает плавится и разлетаться каплями. Головы охранников просто лопаются, но я пока этого не вижу.…
Глава 1 Пролог. — Александл, плосыпайся, тебя матуска зовёт. Слысысь? — тормошила меня двухлетняя пигалица, старательно дергая за рукав рубашки. — Лиза, отстань,…
Глава 1 Черномор стоял на возвышенности, смотрел вдаль и мотал головой. Он видел, насколько спокойно Булатов направился к этой пирамиде, но ситуация всё равно совершенно…
Annotation Сирота, наёмник, преступник, малость сумасшедший и попросту беспросветный глупец с омерзительным прозвищем "Пустой". Так уж вышло, что за недолгую жизнь я…
Пролог … Это ты был виноват, — горячился Уриэль. — Ноэми была нежна как цветок, чиста как горный родник, она была… —Шлюхой! — прервал его Леонард. — Сколько тысяч лет…
Глава 1 Тимофея почему-то в раздевалке не оказалось. Придя туда, я обнаружил только остальных участников, которые собирались с духом и готовились морально. Внутри помещения…
Глава 1 Валерий Чащин Мастер 4 (Книга четвертая: Мастер. Путешествие на юг. Курорт) Аннотация Приключения мастера-целителя Алекса Рателя продолжаются…
Глава 1 Мою внучку не интересовало сколько нас ожидает в засаде людей, где они и как подготовлены. Её вообще не волновали никакие подробности, хотя за отъездом наших…
Владимир Поселягин Истребитель. Трилогия Истребитель – «Истребители»: Ленинград; 2014 ISBN 978-5-519-00217-5 Аннотация Школьник-выпускник…