Он старался думать о другом, убеждал себя, что однажды удастся выкрутиться - ведь попадал он и не в такие переделки. А покрытая инеем стена стояла перед глазами как нечто совершенно реальное и неизбежное. На восьмой день в комнату с часовым вошел сержант и знаком приказал пленному идти за ним. Они спустились по широкой, обрамленный дубовыми панелями лестнице, миновали коридор. Он был уютный и короткий, совсем не такой, как во сне. У дверей с номером "2" сержант остановился, постучал, потом…
Книги из серии "Бібліотека пригод та наукової фантастики"
Усыченко Юрий-
-
Три палатки стояли під деревами навколо лужка. Посередині височіла щогла, на якій майорів у повітрі прапорець. Збоку горіло вогнище. На двох триніжках лежала вже добре обгоріла палиця. Біля вогнища поралися чергові, готували обід. Дуже пахло підгорілим молоком. — Усе гаразд, — швидкою скоромовкою доповідала Зіна, — листа червоноармійцям надіслали, заняття в лікнепі вчора провели. Прийшли вісім чоловік замість дванадцяти. А про Ігоря і Севу вони, — Зіна кивнула на Генку і Славика, —…
-
___________________ Єфремов І. Білий ріг ___________________ Касумов І., Сеїдбейлі Г. На далеких берегах Пригодницька повість про інтернаціональний партизанський загін, що діяв під час війни на території Італії. ___________________ Сабатіні Р. Одіссея капітана Блада Історико-пригодницький роман про життя та пригоди молодого англійського лікаря, який став піратом, щоб боротися проти несправедливості й захищати знедолених. ___________________…
-
Розпоряджався всім і командував ще зовсім молодий німець з плетеними сріблястими погонами. Він сидів на вороному коні, наче перед об'єктивом фотоапарата — підтягнутий, виголений, сповитий навхрест портупеями. Коли зігнали всіх на майдан, він одділив бабусь та старих дідів і величним жестом руки відпустив їх назад, у село. Бабусі йшли, хрестячись, а діди посміювались над ними: — Підождіть, підождіть, що ви завтра їстимете.. — У своєму дворі курочка обов'язково зернятко вигребе, —…
-
Старий рано розбудив Пандіона. Наближалась холодна пора осені: небо було вкрите хмарами, пронизливий вітер шелестів сухим очеретам, платан, ніби замерзнувши, тріпотів розрізним листям. Під суворим і вимогливим наглядом діда Пандіоні взявся до гімнастичних вправ. Тисячі тисяч разів, з дитячих років, проробляв він їх, коли сходило й заходило сонце, але сьогодні дід вибирав найважчі вправи і все збільшував їх кількість. Юнак метав важкий спис, кидав каміння, перестрибував через перепони…
-
Човни розсіялися по затоці. На кожному човні було, як завжди, по два ловці: один поринав у воду, другий його витягав. Потім вони мінялися ролями. Один човен підплив досить близько до берега. Норець обхопив ногами великий уламок коралового вапняку, прив’язаного до кінця мотузка, і швидко спустився на дно. Вода була дуже тепла і прозора — на дні виразно прозирав кожен камінь. Ближче до берега з дна підіймалися корали — нерухомо застиглі кущі підводних садків. Дрібні рибки, вилискуючи золотом і…
-
З Холмсом неважко було ладити. Він був урівноважений, дотримував здорового режиму — рідко дозволяв собі лягати пізніше десятої вечора і незмінно снідав та йшов з дому раніше, ніж я вставав… Часом він проводив день у хімічній лабораторії, часом в анатомічному театрі, а іноді в довгих прогулянках, які, здавалося, заводили його до найбідніших районів міста, його енергія була незрівнянна, коли було бажання працювати. Але час від часу наставала реакція і він цілими днями лежав на канапі у вітальні, майже…
-
Раніш за всіх прийшла мати Колки. Вона принесла свіжих млинців і банку варення з полуниць. Поки хлопці їли, вона поговорила і поплакала за барбою Тодорієм, потім наказала Колці берегтися і задріботіла до заводу. Згодом прийшов інженер Кирилов з бай Ілією, Максимовим батьком, який приніс хлопцям гарячого хліба, помідорів, бринзи і фляжку горілки — натиратись, якщо хто простудиться. Інженер Кирилов вручив Максимові чотири рятувальних пояси і морську карту, обгорнену целофаном. Максим подивився і віддав…
-
Валерій пропустив її поперед себе, потім — Федора Прокоповича, водія «Москвича». Докуривши цигарку, підняв поли плащ-пальта і теж поліз у бліндаж. — А синок ніде, кажеш, не працює? — порушив мовчанку один з шоферів. — І не вчиться, і не працює, — підтвердив Петро. — На всьому готовому… — Отакий здоровило! — здивувався водій. Поворушив ногою чужий недокурок. — Бач, дешевих не визнає. Що ж це, мати і на цигарки йому заробляє? — І на цигарки. Вдень вона у продовольчому складі працює, а після…
-
— Він помер! — зойкнула Маргарита й припала вухом до грудей ученого. Серце билося рівно. Ледве чула його Маргарита, так гучно калатало її власне серце. Одночасно її щоки торкнувся подих нареченого. — Живий, — прошепотіла, зрадівши, Маргарита до фрау Надель, що остовпіла з переляку коло ліжка. — Однак з ним щось трапилось, — шепотіла Маргарита, — він, мабуть, непритомний упав на ліжко. І вона ніжною рукою підвела з підлоги Фріцові ноги. Грубер здригнувся і враз прокинувся. Світло дня різонуло…
-
Треба було повернути в серця цих нещасних надію на порятунок. Тисячі вдів щороку— ось причина, заради якої варто було ризикнути однією людиною. * * * Я заходився збирати повну бібліографію з таких питань: а) корабельні катастрофи в минулому та їх вивчення; б) підтримка життя потерпілих після катастрофи; в) риби та їх будова; г) способи ловлі риб; д) сприятливі вітри та течії. Одночасно я почав проводити на собі лабораторні досліди з живлення, виходячи з анормальних умов. Треба…
-
— Поліція!.. Поліція!.. Сагіби з садару!.. — почувся звідусіль тихий гомін. — Тихо! — гримнув старий Джоші. — Ані руш! Он чуєте — машина! Я не знаю, хто їде, але сидіть собі мовчки. Можете навіть спати, аби не харчали, як свині в багні. — Джоші… — почувся чийсь несміливий шепіт. — А може, то раджа Сатіапал? — Раджа Сатіапал приїде сюди завтра, точно о восьмій ранку! — урочисто відповів Джоші. — А він таки приїде? — зашепотів хтось гаряче. — Приїде. — А коли в мене руки й ноги цілі, а…
-
— Здається, вдалося дещо розплутати, Панасе Максимовичу? — запитав він спокійним, веселим голосом, хоча Осипов добре знав, як хвилювала генерала можливість напасти на вірний слід знаменитого Привида. — Багато що вдалося розплутати, Ілля Ілліч. — Ого! — посміхнувся Саблін. Він не чекав від полковника такої багатообіцяючої заяви: Осипов ніколи не кидав своїх слів на вітер, був стриманий у висловах і дуже тверезий в оцінці обстановки. Колись давно, років тридцять тому, зовсім ще молодою людиною…
-
В цей час центральні вулиці лондонського Сіті були заповнені потоками людей, омнібусів, шумливих автомобілів та найрізноманітніших екіпажів, що рухалися повз виблискуючі дзеркальні вітрини розкішних магазинів і переповнених ресторанів, повз парадні фасади старовинних торгових контор та клубів для обраних, повз портал Королівської біржі й масивної громади з пісковику — Англійського банку, підвали якого були забиті золотом і сріблом, повз вуличних продавців і жебраків, повз темні провулки, де ховалися…
-
Розташувавшись трохи віддалік од гурту, він дістав з чемоданчика двоє яєць, баночку вершкового масла, шматок голландського сиру, хліб, кільце домашньої ковбаси і плоску флягу, обгорнуту сукном. Білі лейтенантові руки, вкриті ластовинням, методично зарухалися. Він акуратно відкраяв чотири рівні тоненькі скибочки хліба, помазав їх маслом і прикрив пластинками сиру. Потім не кваплячись обчистив яйця, розрізав їх навпіл, посолив і поклав поруч із бутербродами. Ковбасу він спочатку понюхав, а тоді вже…
-
— Далі! — сказав Бубекін. Уже не глядячи на сигнальника, підняв бінокль, почав вдивлятися в море. Жуков мовчав. Нібито пояснив усе? Він бачив, що жилава шия капітан-лейтенанта почала червоніти над білою смужкою комірця, ясно вирізнився на ній довгий бугорок шраму — слід давнього поранення. Нарешті командир опустив бінокль, окинув сигнальника похмурим, сердитим поглядом. Значить, кажете, не ваша провина, тому що мотобот без паруса йшов. Розглядіти його не встигли? — Так…
-
— Коли я за кілька днів вертатиму, я знову тут спинюся і тоді за добрим кухлем твого чудового мускату розповім тобі про все, що побачу в Гальванеску, і заспокою твою старість, — засміялася вона. Йонеску міцно струснув простягнуту руку і з почуттям відповів: — Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так. Але… коли й станеться так, то старий Йонеску не слухатиме твоїх слів і заборонить слухати їх своїм синам. Сахно ще раз нишком вилаялася й знизала плечима: “Він здурів тут, сто років…
-
Тоді вони почали грюкати й ламати люки, та це була безнадійна справа. Крім того, внизу добре знали, що нагорі вистачило б кілька чоловік, щоб справитися з ними всіма, досить тільки почати висовувати голови з люків. Так вони й змушені були чекати, доки їх долю вирішать там, нагорі. Більше половини з них були індонезійці. Вони мали відокремлені від голландців приміщення і завжди відчували себе людьми другого гатунку. Але їх так виховали й так призвичаїли до цього становища, що рідко кому могло спасти…
Популярные книги
Последнее желание Глас рассудка I Она пришла под утро. Вошла осторожно, тихо, бесшумно ступая, плывя по комнате, словно призрак, привидение, а единственным…
Annotation Я переродился в новом мире как бастард рода Грозиных. Теперь моя жизнь – игра, а карты в моих руках – дерзкие амбиции и стремление к власти. Каждый шаг – это…
Глава 1 Они не атакуют. Окружили, прижав меня спиной к дорожному ограждению, но более ничего не делают — лишь продолжают стоять на своих местах, абсолютно никак не реагируя…
Глава 1 Система WRT 4649798651. Империя Аратан. Космическая станция Алана. Кабинет начальник СБ станции Сильный взрыв потряс кабинет начальника СБ станции. Взвыли…
Глава 1 Империя Дракона Пещера где-то в горах Тибета Мастер Гу Цьян открыл глаза. У него снова были глаза. Машинально он подошел к разбитому зеркалу и поднял…
Глава 1 Через полминуты в дверь снова стучат — три чётких, уверенных удара. Открыв её, вижу перед собой подтянутого мужчину примерно тридцати лет в строгом тёмно-сером…
Глава 1 Война? Немного ранее… Анна проводила Сергея и пошла в отведённую ей комнату, которая располагалась по соседству с комнатой парня. Девушка легла на кровать…
Пролог Пространство взорвалось какофонией приглушенных звуков. Потолок, стены и пол тряхнуло так сильно, что на древних стенах святилища пошли трещины, а вся стихийная…
Annotation 1764 год Российская империя. Екатерина II недавно стала единовластной самодержицей. Бывший император и её муж неожиданно «скончался» от геморроидальных колик.…
Annotation Я был могущественным Паладином Тьмы, матери всех Стихий. Единственным в своем роде. Одни люди называли меня избранным, пророчили мне спасение мира, другие…
Глава 1 Copyright © Распопов Д. В. Данная книга является художественным произведением, не пропагандирует и не призывает к употреблению наркотиков, алкоголя, сигарет,…
Annotation Всю свою жизнь я посвятил изучению целительского мастерства, стал лучшим, самым сильным лекарем в своем мире... Но брат почему-то решил, что я буду претендовать…
Глава 1 — Толян, ты погляди, какая цаца! Девушка, а, девушка, вашей маме зять не нужен?! — Гы-гы! Девушка действительно симпатичная. На троицу гоповатых парней она…
Глава 1 Система Саашели Орбита главной планеты 11-го сектора — Запускайте Рудридов! — за несколько секунд до столкновения, произнес я. Подготовка к штурму…