Аннотация

Ольга  Кобилянська З  ЮНИХ  ЛІТ  МАРІЇ * * * Марією назвали її, як хрестили. Була негарна дитина, що вічно чогось забагала, а коли не діставала, чого хотіла, заливалася сльозами. Числила сім років, як опинилась одного разу в великім товаристві. Трапилось, що під час одної хвилини сиділа сама на якійсь шовковій канапі, любуючись в цвітах, втканих в дорогу матерію, котрою була оббита канапа. Сиділа і водила пальчиком за цвітами, що вплітались одні в других - і ніде не розлучались. Ні тут, ні тут, ні там... А там то лише одною ниточкою бігли дальше, а все-таки не розлучались! Це так чудно, чудно було! Нараз підвела оченята. Перед нею спинилася якась молода пара. Блискуча, біла, прегарна, як в казках царівна,- здалося їй - і пан якийсь. Двоє великих голубих очей, рішучих, як доля, спинилося на її мізернім обгорілім личку. Хвилинку малу одну. Відтак відвернулися. «Чи пан відзял цось подобнего бжидкєго в своєм жицю?» [1] - спитала «царівна» і, сказавши це розніжненим, розбещеним голосом, опустила, мов в розпуці, голову на його грудь, мов для охорони перед якимсь страшним видом, що от-от вдереться в її душу і оскорбить навіки чорною плямою.

Отзывы

З юних літ Марії

Популярные книги

Annotation По воле случая, Арней попал туда, откуда нет выхода. В этом месте нет стен, нет горизонта, нет надежды на спасение. Только бесконечная, всепоглощающая тьма.…

Глава 1 «Обнаружен образец ДНК. Желаете ознакомиться?». Услышав женский голос, я усмехнулся, отчего по телу прокатилась новая волна боли. — Михан! Ну же, мужики! Помогите!…

Глава 1 Вот же мелкие засранцы! Уже через минуту я пожалел, что бросился за ними в это цветочное поле. Придётся активировать звериные дары, чтобы хоть как-то сократить…

Глава 1 Я замер, вдыхая эфир врага, которого ещё никогда не встречался лично — Платона Грачёва. Он здесь! Совсем рядом! — Шурик, — послышался слабый голос деда, который…