Аннотация

Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом від¬диху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами од кожного руху повітря. Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи - вгорі темний, похмурий, важкий, під ним - залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней. Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око. За чор¬ними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, a моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і з моїм жахом. Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене ціл¬ком, полонило. Я навіть, проходячи повз стіл, поправив фотографію. 0! Тепер симетрично!.. A свист не вгаває. Я його чую й крізь зачинені двері. Я не піду до спальні. Чого? Я й так бачу все, бачу свою дівчинку, її голі ручки на рядні; бачу, як ходять під рядном її груди, як вона роз¬тулює спечені губи й ловить повітря. Оте мале, звичайно таке дике, тепер обіймає пухкими рученятами шию лікаря й само одкриває рота. Таке покірливе тепер, котенятко… Се мені крає серце. Коли б швидше кінець!..

Отзывы

Етюд

Популярные книги

Annotation По воле случая, Арней попал туда, откуда нет выхода. В этом месте нет стен, нет горизонта, нет надежды на спасение. Только бесконечная, всепоглощающая тьма.…

Глава 1 «Обнаружен образец ДНК. Желаете ознакомиться?». Услышав женский голос, я усмехнулся, отчего по телу прокатилась новая волна боли. — Михан! Ну же, мужики! Помогите!…

Глава 1 Вот же мелкие засранцы! Уже через минуту я пожалел, что бросился за ними в это цветочное поле. Придётся активировать звериные дары, чтобы хоть как-то сократить…

Глава 1 Я замер, вдыхая эфир врага, которого ещё никогда не встречался лично — Платона Грачёва. Он здесь! Совсем рядом! — Шурик, — послышался слабый голос деда, который…