Білкун Микола - книги

Рейтинг7.50
Полмужской
Дата рождения21 грудня 1928
Дата смерти17 червня 1995
  • 30

Биография:

Микола Васильович Білкун (* 21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 17 червня 1995, Київ)  — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.

Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [1]. Загинув 1943 року.

1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.

1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).

Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».

Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).

Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).

20 червня 1992 року відвідав рідне село [2].

Отзывы

Білкун Микола

Популярные книги

Глава 1 Машину потряхивало на ухабах, а вместе с ней и мы подпрыгивали на сидениях как мячики. Пару раз удары были настолько сильными, что я влетел головой в потолок.…

Глава 1 Работать на кухне — сплошное удовольствие! Ароматы летают в воздухе такие, что живот начинает моментально урчать. Да, Петрович нас загонял. Принеси, подай, свали…

Annotation Горы, море, солнце и девушки, загорающие в бикини, а местами и без (и я, кстати, знаю такие места). Для вас это что? Курорт. А для меня - обычная жизнь.…

Глава 1 Мужчина был красив. Необычной красотой. Драконьей. Сияние парящего над нашими головами магического огонька подсвечивало серебром короткие пряди волос, тенями играло…

Глава 1 Дребезжащая развалина, которая по недоразумению считалась в этом мире машиной, остановилась. — Дальше не проедем, ваше благородие, — сообщил водила. Странно,…

Глава 1 Часть XX I . Безумие и гениальность Жаркое полуденное солнце испепеляло Гар-Ног-Тон, словно ненавидело его. Воняли отбросы, пока ещё громоздившиеся в отдалённых…

Глава 1 Я против себя Я стоял посреди комнаты из чёрного мрамора. Казалось, стены поглощали тусклый свет, что лился из магического источника над моей головой. Прямо…

Глава 1 Броневик раза в три весил больше нашей машины и для него этот удар не существенный, а так он мне только сказал: «Держись», и мы со всей силы ударили по касательной…

Глава 1 Наступили первые дни декабря, а за ними — изменение погоды и холодные ветра. Особенно это чувствовалось в степях Царицына, отчего на улицу в одной кофте и штанах…

Annotation Второй этап. Война Марионеток. Земля получила понятную цель, но путь к ней окажется весьма тернистым. Объединение или раскол? Победа или забвение? Егерю придётся…