Безорудько Віктор Григорович - книги

Рейтинг5.00
Полмужской
Дата рождения15 лютого 1913
Дата смерти10 липня 1985
  • 30

Биография:

Віктор Григорович Безорудько (*15 лютого 1913, село Хомутець (нині Миргородський район Полтавської області) — 10 липня 1985, Лубни), український письменник (псевдонім Віктор Толстоєвський). З 1958 року — член спілки письменників УРСР.

Народився в робітничій сім'ї, з 1923 року родина проживала в Лубнах, там Безорудько закінчив «семирічку», працював в «літейці» заводу «Комсомолець». В 1929—1931 роках навчався в Харківському поліграфічному інституті.

Жив у Лубнах, з 1933 по 1957 рік працював у районній газеті «Червона Лубенщина».

1955 року його оповідання надруковане в обласній газеті «Зоря Полтавщини».

В 1956 році його твори вже друкують «Перець» та «Крокодил». Автор гумористичних оповідань:


«Онопрій Мінімум» (1957) — перша збірка, гуморесок,
«Феномен» (1959),
«Гуморески» (1961),
«Перше побачення» — кіноповість (1962),
«Солом'яний капелюх» (1964),
«Рятуйся, хто може!» (1964),
«Три мушкетери з Сухих Млинців» (1965),
сатирично-фантастичного роману «Нейтрино залишається в серці» (1968),
«Привид Чорного острова» (1975),
повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972),
«Покажіть Тимошеві Венеру» (1983).

Співавтор сценарію (разом з Петром Лубенським) художнього фільму «Перший парубок» — 1958 року відзнятий — за даними радянського кінопрокату, фільм переглянуло тринадцять мільйонів глядачів.

Його твори перекладалися на білоруську, болгарську, литовську, російську, сербську та хорватську мови.

Книги автора:
Без серии

Отзывы

Безорудько Віктор Григорович

Популярные книги

Глава 1 (Где-то под Смоленском, штаб объединённой армии Российской Империи) Император быстрым шагом вошёл в зал для совещаний. По дороге к своему креслу он окинул…

Annotation Был банкир, да весь вышел. Вмешался в чужой конфликт и погиб, попав в начало семнадцатого века. Теперь я не денежный воротила, а мальчишка Андрей Белев, обязанный…

Глава 1 Я наблюдал за мародёрами из своего укрытия, и губы невольно растянулись в хищной улыбке. Забавно, как сильно всё изменилось — ещё недавно такие, как они, вызывали…

Глава 1 Перепалка между военными закончилась только тогда, когда в зал вкатили подносы с бутербродами и свежим кофе. Все присутствующие взяли негласную паузу и даже немного…

Глава 1 (Ахтунг! Глава не прошла корректора!) Амерская Империя… Зал Совета… Сбор совета кланов должен был произойти позже, к намеченному числу, где каждый бы выступил…

Глава 1 В богатого обставленном кабинете уже давно не было так пусто. Хозяин не появлялся здесь больше тринадцати лет. Покрылось пылью кресло-качалка, сделанное одним…

– Слава богу, очнулся! – радостно выдохнул граф, входя в комнату. Увидев его сияющую физиономию, Руслан только едва заметно усмехнулся и, с грехом пополам повернув голову,…