Білкун Микола - книги

Рейтинг7.50
Полмужской
Дата рождения21 грудня 1928
Дата смерти17 червня 1995
  • 30

Биография:

Микола Васильович Білкун (* 21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 17 червня 1995, Київ)  — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.

Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [1]. Загинув 1943 року.

1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.

1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).

Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».

Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).

Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).

20 червня 1992 року відвідав рідне село [2].

Отзывы

Білкун Микола

Популярные книги

Глава 1 — Мистер Гарсия, это специальный агент ФБР Мэллоун, — голос, усиленный мегафоном, звенел в голове. — Нам надо поговорить. Возьмите трубку. И тут же мерзко и…

Глава 1 Тёплый осенний ветер гнал по широким дорожкам опавшую листву, помогая дворникам и развлекая гуляющую в парке детвору. Мальчишки и девчонки лет пяти с радостными…

Глава 1 Алиса прихватила с собой костюм для своего ненаглядного брата — меня. Так что перед тем, как покинуть блок Резановых в больнице, я отправился переодеваться. Григорий…

Глава 1 — Лялька, у нас будет скоро Егорушка, наследник твой. Я аж дар речи потерял. Сердце забилось часто-часто, в голове промелькнула тысяча мыслей сразу. Наследник?…

Глава 1 Багровый дворец, Нема Зела стоит у окна, неподвижная, будто высеченная из камня. Голые бронзовые плечи блестят на солнце. За стеклом горит багровое небо,…

Глава 1 Глава 1 Я активировал комлинк ещё до того, как Кетрин договорила. Но, ещё раньше, чем я успел выйти на связь с капитаном, корабль внезапно резко кинуло…

Глава 1 Перепалка между военными закончилась только тогда, когда в зал вкатили подносы с бутербродами и свежим кофе. Все присутствующие взяли негласную паузу и даже немного…

Глава 1 Copyright © Распопов Д. В. Данная книга является художественным произведением, не пропагандирует и не призывает к употреблению наркотиков, алкоголя, сигарет,…

Глава 1 Я наблюдал за мародёрами из своего укрытия, и губы невольно растянулись в хищной улыбке. Забавно, как сильно всё изменилось — ещё недавно такие, как они, вызывали…

Глава 1 В четверг вечером я погрузил все свои вещи в машину Нарышкина, мы попрощались с дедом и двинули в «Китеж». Несмотря на то, что это был последний официальный день…